“Іноді самопідтримка клієнта настільки слабка, що призводить до втрати відчуття власних кордонів. Вони почуваються вразливими, або навіть розколотими і абсолютно ні до чого нездатними. Клієнти в стані сильного або постійного напруження, з розладами особистості та з деякими типами психотичних процесів можуть потрапляти в цю категорію
Маленькі неприємності або незгоди, коментарі, що здаються критичними, нерозуміння або недостатня емпатія з боку терапевта можуть викликати в них почуття розколотості, сорому або кинутості. Багато хто каже, що навіть відчувають загрозу своєму існуванню. Доки їхня самопідтримка не стане набагато сильнішою і постійнішою, не варто очікувати великих змін у їхньому житті
Може здатися дивним, що ми говоримо про це в розділі, присвяченому підтримці з боку поля, а не самопідтримці. Це тому, що ми не вважаємо, що таким клієнтам підходять описані вище техніки. Та допомога, яка потрібна їм на цій, початковій стадії, може прийти тільки з середовища. Ми переконані, що почуття самопідтримки бере початок у стосунках раннього дитинства
Якщо дитина постійно отримує з боку середовища відгуки любові, турботи, співналаштованості та злагоди, то в неї розвивається почуття впевненості у своїх діях і відчуття власної цілісності. Ці умови первинного середовища пізніше асимілюються й утворюють ту опору, яка підтримує клієнта в міру виникнення нових фігур та потреб. Якщо ж дитина не отримує такої надійної відповіді з боку середовища, то патерни самопідтримки не складаються і виникає вразливість. Це завдає великої шкоди самопідтримці клієнта, і для виправлення цієї шкоди недостатньо просто посилювати усвідомленість, експериментувати з новими способами поведінки і навіть пропонувати діалогічні стосунки тут-і-зараз
Корінні переконання, застиглі гештальти і патерни стосунків захищають вразливого клієнта від нового болю і руйнування. Вони "є компромісами природного ходу розвитку заради виживання і збереження цілісності". Тому їх нелегко змінити доти, доки людина не набуде хоча б елементарної самопідтримки. Оскільки спочатку проблема виникла у стосунках, то й виправлення може відбутися теж тільки у стосунках
Часто динаміка дитячих стосунків відтворюється у стосунках з терапевтом і переживається клієнтом з тією ж силою і з тим же болем. Спочатку консультант повинен запропонувати чуйно налаштовані діалогічні стосунки, які дадуть змогу терапевту і клієнту стати ближче один до одного, почати один одному довіряти, що стане для клієнта абсолютно новим досвідом переживання себе та іншого
Терапевт поводиться м'яко і стримано і не прагне до конфронтації, а, навпаки, ніби стверджує існування клієнта - робить все те, чого клієнту не вистачало в дитинстві. Крок за кроком, поступово розвиваючи усвідомленість клієнта та розуміння ним своїх глибинних процесів, терапевт допомагає клієнту просуватися в напрямку нового відчуття підтримуючого поля, яке потім він зможе асимілювати”
